надѣлити

надѣлити
НАДѢЛ|ИТИ (9), Ю, ИТЬ гл. Дать долю, оделить:

надѣли и ты ѹбогы˫а. Пр 1383, 52а; и бы(с) братьи его тѧжко... волости бо даеть сн҃ви а братьи не надѣли ничимъ же. ЛИ ок. 1425, 115 (1142); и ре(ч) ему иди в Рѧзань къ ѡчичю своему... а ˫азъ тѧ надѣлю. Там же, 191 об. (1169); реклъ бо еси ѡже ˫а сѧду въ Киеву то ˫а тебе наделю пакы ли ты сѧдеши вь [так!] Кыевѣ то ты ме [вм. мене] надѣли. Там же, 204 об. (1174).


Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. . 1988.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "надѣлити" в других словарях:

  • наділити — [над іли/тие] л у/, д і/лиеш; нак. ли/, л і/т …   Орфоепічний словник української мови

  • наділити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • наділити — I = наділяти (кого чим надати яких н. властивостей, якостей, уміння тощо), у[в]ділити, у[в]діляти (кому що), дати, давати (кому що); нагородити, нагороджувати (перев. чимось небажаним, неприємним); обдарувати, обдаровувати (чимось хорошим) Пор.… …   Словник синонімів української мови

  • наділити — див. наділяти …   Український тлумачний словник

  • наділ — I над іл у, ч. 1) Дія за знач. наділити, наділяти 1). 2) Ділянка землі, яку отримувала селянська сім я для користування. II н аділ у, ч., зах. Те саме, що наділ 2) …   Український тлумачний словник

  • наділений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наділити. || наді/лено, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

  • наділення — я, с. Дія за знач. наділити, наділяти …   Український тлумачний словник

  • наділяти — див. наділити …   Словник синонімів української мови

  • дѣлити — Делить дѣлити разъединять на части, разделять (1): Тогда по Рускои земли рѣтко ратаевѣ кикахуть, нъ часто врани граяхуть, трупіа себѣ дѣляче, а галици свою рѣчь говоряхуть, хотять полетѣти на уедіе. 17. Аже братья ростяжються передъ князем о… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • ВЕЛИКАЯ ЛАВРА — Великая Лавра[греч. Μεγίστη Λαύρα τοῦ ἁγίου ᾿Αθανασίου], муж. общежительный, древнейший из существующих мон рей на горе Афон. Первоначально был посвящен Благовещению Божией Матери, в XV в. переименован в честь прп. Афанасия Афонского (ок. 925/30… …   Православная энциклопедия


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»